інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
на головну
Психологічні фактори успіху на фінансовому ринку

Саймон Вайн

Будь-який бізнес – це своєрідні інформаційні джунглі. Думки його учасників химерно переплітаються і змінюються, теорії будуються на хиткому ґрунті припущень і часто вводять в оману, а інформація деколи виявляється недостовірною або неправильно інтерпретується. Особливо яскраво це проявляється на фінансовому ринку. Навряд чи можна дати точну відповідь на питання про те, якими якостями необхідно володіти, щоб заробляти гроші на ринку. Переважну роль тут відіграють особистість інвестора і його власний підхід до ринку, а також психологічні характеристики, що суттєво впливають на прийняття ділових рішень.

Талан

Віра в талан властива всім учасникам ринку. Розповідають про одного академіка в галузі фізики, який повісив на одвірку свого офісу підкову. Коли один із колег висловив здивування з цього приводу, той відповів, що не вірить у забобони, проте чув, що підкова допомагає навіть тим, кого не можна назвати забобонним.

Скінер (Skiner, 1948) продемонстрував ефект забобонів. В одному з експериментів він кожні п’ятнадцять секунд давав крихітні порції їжі зголоднілим голубам. Птахи, ймовірно, побачили в рятівній їжі нагороду за старанність і продовжили її демонструвати. За аналогією й інвестори сприймають випадкові події в якості підтверджених істин.

Основними компонентами талану є продовжуваність часу перебування в бізнесі, здоровий глузд та інтуїція. Чим довше інвестор опановує мистецтво інвестування і чим більше часу він проводить на ринку, тим більше у нього шансів знайти високоприбуткові можливості. Таким чином, для того, щоб опинитися «в правильному місці», потрібно перебувати на ринку тривалий час, щоб не проґавити вдалий момент.

Здоровий глузд

Опис евристик показує, що наші уявлення про статистику часто неправильні. Ці спостереження надають можливість дати перше визначення поняттю «здоровий глузд» - більш правильне сприйняття базових статистичних явищ, що відбуваються в житті.

Правильне сприйняття статистики означає, що ваші очікування будуть ближчими до центру розподілу, тобто очікувані події будуть статистично більш імовірними. Чим ближче людина знаходиться до центру розподілу ймовірностей, тим більшою мірою вона долає евристику подоби. Але залишаючись у цьому центрі занадто довго і не реагуючи на зміни, можна потрапити під вплив евристики якоря.

Якщо часто змінювати своє уявлення про правильний варіант, це змушує враховувати малоймовірні події, і людина опиняється під впливом евристики наявності, коли останні події найбільшою мірою впливатимуть на її дії.

Мабуть, одним із основних інструментів «оптимізації» здорового глузду є спростування гіпотези. Коли вона виявляється близькою до крайнощів (однієї з евристик), спростування має «відштовхувати» її, бажано ближче до центру трикутника, а не в напрямку іншої евристики.

Інтуїція

Якщо бізнесмен двозначно реагує на статистику, не може з довірою ставитися до минулого досвіду і покладатися на власні переконання, то при прийнятті рішень слід розраховувати на інтуїцію.

Для визначення цього поняття можна провести наступну аналогію. При керуванні автомобіля на повній швидкості водій, як правило, залишає певне місце між власним транспортним засобом і тим, що йде попереду, на випадок екстреного гальмування.

Це приклад здорового глузду. Відстань буде заснована на знанні власної швидкості реакції та майстерності керування автомобілем в екстреній ситуації. Інтервал, який може бути більшим або меншим – це приклад інтуїції.

Інтуїція акумулює наші пізнання про мозаїку дрібних факторів, яку ми називаємо навколишнім середовищем (наприклад, «водії червоних машин більше схильні до ризику» або «на вологій дорозі гальмування займає довше часу»).

Вираз «інтуїція підказала» передбачає певну неосмисленість цього поняття, але лише з точки зору свідомості. Швидше за все, прийняте рішення може бути цілком осмисленим на рівні підсвідомості, яка встигає проаналізувати багато непомітних для свідомості елементів. Основна характеристика підсвідомості – її менша залежність від емоцій та вподобань. Але людина зазвичай її не слухає: наша свідомість не знаходить пояснення того, про що говорить підсвідомість, і ми виявляємося неготові до використання власних ресурсів.

Однак це триватиме лише доти, поки не відточити свою інтуїцію і не прийти до усвідомленого висновку, що її «поради» є цінними. Отже, інтуїція виникає, якщо бізнесмен довгий час знаходиться в бізнесі і здатний підсвідомо знайти розподіл багатьох його компонентів, близький до середнього значення.

Чим довше людина працює, чим більше вона відкрита до змін середовища, тим більше у неї шансів розвинути підсвідомість (інтуїцію), мінімально залежну від індивідуальних уподобань.

Терпіння

Ті, хто читав книгу Едвіна Лефевра «Спогади біржового спекулянта», можливо, пам’ятають старого інвестора, який ніколи не торгував своєю позицією. Коли спекулянт запитав його, чому він не продасть хоча б її частину, коли очевидно, що ринок «перегрітий», той відповів, що він боїться втратити свою позицію». Інвестор не зможе досягти бажаних результатів, якщо він не буде терплячий. Але, як ми тепер знаємо, терпіння може бути наслідком багатьох негативних особливостей мислення, таких, наприклад, як відхилення через консерватизм або евристику якоря.

Одним із основних факторів, що зумовлюють зайву терплячість, є обмежений досвід, коли люди часто схильні відчувати помилкове відчуття консенсусу (false consensus bias).

Людина, яка здійснює подібну помилку, вірить, що її думки та судження притаманні більшості людей і що, врешті-решт, вона матиме рацію. Іншим важливим чинником, що стає на заваді терплячим людям, є їхні переконання. Вони дуже стійко відображають всі доводи, які спростовують їхню точку зору, а така позиція є потенційно руйнівною.

У цьому зв’язку пригадується інша історія. Йшов сьомий рік руйнівної громадянської війни в Лівані. Журналіст, беручи інтерв’ю в багатої родини, яка всі ці роки жила в Бейруті, тобто у центрі військових дій, поцікавився, чому вони не поїхали і продовжують жити в цьому пеклі, адже у них були і гроші, і зв’язки за кордоном. Голова родини відповів, що поведінка їхньої сім’ї схожа на жаб’ячу. Якщо помістити жаб у холодну воду, поступово її нагріваючи, вони починають звикати до дедалі вищих температур. Їх звичка підлаштовуватися під навколишнє середовище призводить до того, що вони зварюються, хоча ніщо не заважає їм вистрибнути з кип’ятку. Це нагадує ситуації, що закінчилися для людей великими втратами внаслідок довготерпіння.

Психологічні «комплекси», корисні для успіху

Для досягнення успіху в бізнесі та інвестиціях важливо дотримуватись наступних комплексів:
– «Комплекс хамелеона» означає, що у потрібний момент бізнесмен має бути готовий змінити свою точку зору, не вважаючи власну думку про ринок та стратегію дій єдиними правильними. Якщо він відчуває, що для виживання потрібно змінювати забарвлення, - варто це зробити, навіть у разі невподобання «нового кольору».
Надихнути на подібні дії може історія академіка С. Струмиліна. Коли в 1926 році він пояснював у Раднаргоспі принципи п’ятирічного планування, з аудиторії пролунало питання, чи виступає академік за високі темпи зростання економіки або за низькі, на що він відповів, що краще стоятиме за високі, ніж сидітиме за низькі. Метою бізнесмена має бути виживання на ринку і заробіток, а не доведення самому собі власної правоти.
– «Комплекс переможця» передбачає, що людина не зможе впоратися з втратами, якщо не нагадуватиме собі про власні успіхи. Парадокс полягає в тому, що перебороти самовпевненість не вдасться, якщо не почати постійно нагадувати собі про власні слабкості, а з іншого боку, не можна продовжувати діяти правильно, нагадуючи собі про слабкості і роблячи помилки, якщо немає віри, що в кінцевому підсумку нагородою стане власна перемога.
Дейл Карнегі наводив як приклад експеримент із силачем. Під гіпнозом його переконали, що він заслаб, і богатир зміг підняти тільки частину ваги, яка зазвичай піддавалась йому. Якщо не вірити в себе, кожна помилка буде руйнівною, кожний успіх викликатиме почуття самовпевненості, а кожна невдача шукатиме виправдання в обставинах.
– «Комплекс лучника»: випускаючи стрілу, треба бути впевненим, що вона потрапить у ціль. Перефразовуючи цю думку, можна запропонувати інвестору або бізнесмену впевнено інвестувати і працювати тільки з кращими ідеями.
– «Комплекс обережного водія» - завжди варто залишати собі трохи зайвого простору на випадок можливої помилки. Ексцеси призводять до прорахунків та втрати довіри до себе, а, отже, і до ослаблення комплексу переможця.
– «Комплекс амнезії» є основним методом лікування від евристики подібності, оскільки він змушує бізнесмена щодня переоцінювати правильність зробленої інвестиції.
– «Комплекс «широкої підошви» передбачає, що потрібно триматися за основу своєї інвестиційної діяльності або бізнесу (за свою методику або основну мету бізнесу).

Все, що змушує реагувати на щохвилинні коливання, суперечить «комплексу лучника» і змушує кидатися від однієї операції до іншої.

«Широка підошва» дозволяє проходити через «болото», не провалюючись на кожному кроці в нову інформаційну або емоційну прірву.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку Дизайн та розробка порталу
студія web-дизайну "Золота рибка"