Новини та події

На ринку з’являться цінні папери, номіновані в іноземній валюті
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) має намір допустити цінні папери емітентів України, що обертаються за кордоном, на український ринок, а також дозволити продаж на вітчизняних біржах цінних паперів нерезидентів. Для цього, зокрема, регулятор розробляє нормативні акти, які уможливлять і регламентують облік іноземних цінних паперів у нашій країні.
Сьогодні на українському ринку знаходяться в обігу тільки єврооблігації України, які обліковуються в Національному депозитарії. Однак потенційний попит на такі цінні папери великий. За даними провідних інвестиційних компаній, біржовий обіг цінних паперів українських емітентів за кордоном багаторазово перевищує біржовий обіг цінних паперів в Україні.
На думку аналітиків, ініціатива ДКЦПФР має як плюси, так і мінуси. Перевагою, по-перше є те, що існує велика кількість емітентів, які розмістили на іноземних майданчиках боргові інструменти. Незважаючи на цілком прийнятні рівні кредитного ризику, премія за цей ризик розрахована, виходячи з ринкової вартості таких цінних паперів, значно вище адекватної. По-друге, багато українських інвесторів змушені на сьогодні винаходити різноманітні механізми інвестування в такі цінні папери, наприклад, за допомогою використання офшорів.
Негативним, на думку експертів, є те, що допуск сильних емітентів на внутрішній ринок (або паперів українських емітентів, номінованих в іноземній валюті) може призвести до відтоку інвестицій із цінних паперів вітчизняних емітентів, номінованих у гривні, а відповідно – понизити вкрай необхідну ліквідність у цьому сегменті.
Водночас учасників ринку гріє перспектива виведення на вітчизняний ринок цінних паперів іноземних емітентів, всупереч побоюванням регулятора щодо появи на ринку "сміттєвих" паперів закордонного виробництва. Можливість обігу іноземних цінних паперів з'явилася в результаті встановлення кореспондентських рахунків нашого депозитарію з іноземним депозитарієм. Іноземні депозитарії сприймають державні єврооблігації так само, як і корпоративні, вони мають ту ж форму, а тому їхній облік в Україні цілком можливий уже зараз. Тим більше що можливість придбання іноземних паперів була передбачена більш ранніми актами, що регулюють резерви страхових компаній, активи фондів. Основна проблема при придбанні резидентом іноземних цінних паперів – існуючі вимоги НБУ. Процес видачі ліцензій на купівлю іноземних цінних паперів надзвичайно складний. Тому, вважають аналітики, саме від позиції Нацбанку буде залежати, наскільки швидко це стане можливим на практиці.

Заробляти на біржах буде складніше
Ризик втратити на біржах гроші у цьому році, очевидно, є навіть вищим, ніж у кризовому 2009. Адже 10, 12, 14 місяців тому на ринках панували паніка і страх. Тому багато акцій і облігацій цілком життєздатних і навіть першокласних компаній стали настільки дешевими, що їх можна було сміливо вкладати у будь-який більш-менш диверсифікований портфель. Навіть якщо б частина обраних компаній не пережила кризу, папери інших емітентів у міру відновлення ринків рано чи пізно повністю компенсували б можливі втрати.
Власне, так воно і відбулося, причому у дуже стиснуті строки, ніж того очікували фінансові оптимісти. Прикладом є крах німецького біржового індексу DAX, який об’єднує акції 30 найбільших акціонерних товариств Німеччини. Впавши на початку березня минулого року до багаторічного мінімуму, він менш ніж за 10 місяців виріс на 60% і більше. Отже, той, хто у момент тотального розпродажу наприкінці минулої зими вклав гроші у такий порівняно надійний інвестиційний інструмент, як індексний фонд, надовго збереже про минулий рік найкращі спогади.
Проте, коло учасників цього «свята врожаю» є дуже обмеженим: сміливих у минулому році виявилося зовсім небагато. Про це свідчать, зокрема, обсяги торговельних операцій на провідних фондових майданчиках планети, що різко скоротилися (на Франкфуртській біржі обсяги торгів упали на половину!), або досі низька квота акцій в інвестиційних портфелях великих страхових компаній.
Це є звичайно аргументом на користь подальшого зростання бірж, але ті ж самі страховики мають, наприклад, колись починати вкладати гроші у потенційно більш дохідні інструменти, ніж державні облігації. На користь подальшого підвищення говорять досі рекордно низькі процентні ставки центральних банків, завдяки яким ринок переповнений ліквідністю, яка у значній мірі йде не у реальний сектор, а на фондові ринки.
Проте, після 60-відсоткового зростання індексу DAX та відповідного зростання його європейських та американських аналогів було досягнуто такої висоти, що йти далі просто страшно. Крім того, фінансовим ринкам у цьому році загрожує жорстка кредитно-грошова політика. Більшість аналітиків вважають, що до кінця літа або восени Федеральна резервна система США (ФРС) та Європейський центральний банк (ЄЦБ) почнуть підвищувати відсоткові ставки. Це буде ознакою того, що економіка одужує, однак на біржах будь-яке подорожчання кредитних ресурсів традиційно викликає алергійну реакцію.

Фінансовий моніторинг на фондовому ринку посилиться
Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) схвалила законопроект, який посилює фінансовий моніторинг за учасниками фондового ринку.
Документ забороняє участь фізичних осіб у статутному капіталі фондових бірж і депозитаріїв, а фізичним особам, які мають судимість, буде заборонена участь в акціонерному капіталі торговців цінними паперами, зберігачів, реєстраторів і компаній з управління активами.
Крім того, за рекомендацією Міжнародної організації з протидії відмиванню злочинних коштів (FATF) фізичним особам буде заборонено володіти акціями фондових бірж і депозитаріїв.
Втім, документ дозволяє професійним учасникам фондового ринку створювати свої підрозділи за межами України, але тільки за згодою комісії та в передбаченому ДКЦПФР порядку.
Поки що створення окремих підрозділів за кордоном ніяк не регламентовано
Окремі аналітики висловлюються проти ініціативи фондові біржі, акціями яких часто володіють фізичні особи. Зараз діє єдине обмеження - учасник фондового ринку не має права володіти більше 5% акцій біржі.
На думку експертів, акції бірж повинні перебувати у вільному обігу: Чим більше покупців на акції, тим вище може бути їх вартість.

Євро, яке полюбляють шахраї
Влада ЄС у другій половині 2009 року вилучила 447 тис. фальшивих купюр євро, що на 8% більше, ніж у першому півріччі. Найбільш популярною серед фальшивомонетників є купюра у 20 євро. Саме на ці банкноти припадає половина усіх фальшивих грошей, які обертаються у зоні євро. Частка купюри у 50 євро у нелегальному обігу складає 30%, а частка банкноти найвищої вартості у 500 євро – 0,5%.
Останніми місяцями найбільші майстерні з виготовлення фальшивих євро було виявлено поліцією в Італії, Франції, Польщі та Болгарії. Більшість таких банкнот обертається у країнах Єврозони.
На сьогоднішній день в обігу знаходиться 12,8 млрд. купюр євро різної вартості.

Іноземний капітал «рятує» банківську систему України
Банківська криза розкрила серйозні проблеми у групі вітчизняних банків, що належать приватним інвесторам. Масовий відтік клієнтів та відсутність додаткових джерел ресурсів призводить до поступового згортання їх ділової активності. Провідну роль у відродженні кредитного ринку відіграватимуть іноземні банки.
Дослідження показують, що фінансова криза не зашкодила зацікавленості транснаціональних фінансових груп у банківському секторі України, в той час як більшість вітчизняних установ відчувають дефіцит підтримки з боку українських акціонерів через проблеми профільних активів їхніх власників.
Під час фінансової кризи у п'яти вітчизняних банків з топ-50 була введена тимчасова адміністрація НБУ. В той же час, жоден з іноземних банків не мав аналогічних проблем.
На ринок вийшли нові інвестори: російський Внєшекономбанк та німецький Дойче банк. А частина акцій Мегабанку була продана Європейському банку реконструкції та розвитку та німецькому банку KFW.
Приватні вітчизняні банки виявилися менш стійкими до кризових явищ порівняно з іноземними, оскільки були позбавлені фінансової підтримки своїх акціонерів.
Іноземні інвестори ефективніше відреагували на заклики НБУ щодо підвищення капіталізації банків, збільшивши протягом кризи загальний обсяг власного капіталу дочірніх установ більш ніж на третину, тоді як власний капітал вітчизняних банків зріс всього на 6%.
Підтримка материнськими структурами дочірніх банків в Україні дозволила іноземним банкам наростити клієнтську базу навіть у несприятливий період.
Незважаючи на масовий відтік вкладів у першому кварталі 2009 року за всіма групами банків, в іноземних установах обсяги депозитів населення за дванадцять місяців зросли 13%. При цьому спостерігався подальший відтік депозитів вітчизняних банків.
Фінансова криза не спричинила відтік іноземного капіталу з банківської системи України. Інтерес до національного ринку в іноземних інвесторів зберігається, дочірні установи сприяють збереженню ділової активності у сфері залучення вкладів та надання позик.
Відтак, український досвід свідчить, що ризик "втечі капіталів" з банківської системи є незначним, а діяльність іноземних установ загалом допомогла стабілізувати ринок і пришвидшити його відновлення.
Проте не слід забувати, що підвищення ролі іноземного банківського капіталу протягом фінансової кризи може створювати нові ризики, пов'язані з посиленням загрози економічному суверенітету країни.

П’ять центів, що коштують мільйони
За 3 млн. 737 тис. та 500 дол. було продано на аукціоні у штаті Флорида одну з найрідкісніших американських монет вартістю у 5 центів. Мова йде про найвідомішу монету Сполучених Штатів. Монети у 5 центів цієї серії випускалися дуже обмеженими партіями, причому без санкції Монетного двору США. Даний екземпляр викарбували у Філадельфії (штат Пенсільванія) у 1913 році. На аверсі зображена голова статуї Свободи, обрамлена 13 шестикінечними зірками, на реверсі – римська цифра V, навколо якої – вінок. До наших днів збереглося лише п’ять таких екземплярів, а проданий 8 січня 2010 року на аукціоні зберігся найкраще.
У 1972 році «Liberty Head» першою з монет даної серії було продано за 100 тис. дол. У 1978 році нікель було перепродано вже за 200 тис. дол., а у червні 2004 року – за 3 млн. дол. Експерти вважають, що у недалекому майбутньому скромна монета у 5 центів може коштувати близько 10 млн. дол.

МВФ прогнозує стрімке зростання економіки країн, що розвиваються
Темпи зростання світової економіки у цьому році перевищать 3%. Ситуація тим не менш залишається нестабільною і швидкість відновлення у різних регіонах буде неоднаковою. Розвинуті країни очікує повільне відновлення, до того ж, вони будуть більше залежати від державної підтримки. Прогноз для країн, що розвиваються, є суттєво кращим, і вони зможуть подолати наслідки кризи швидше, ніж розвинуті ринки.
Економіка Азії швидко відновилася після кризи завдяки стійкості внутрішнього попиту, здоровій економічній базі та негайним заходам урядів регіону. Темпи зростання ВВП у країнах Азії (крім Японії) перевищать 7% ВВП.
Відмінності у швидкості виходу з кризи призводять до нерівномірної динаміки на фінансових ринках. Перш за все це помітно на прикладі відновлення притоку капіталу на ринки, що розвиваються, у першу чергу в Азію. МВФ вважає повернення іноземного капіталу на emerging markets позитивним фактором для світової економіки. Разом з тим, країни, що розвиваються, занепокоєні проблемами управління цими потоками, їхнім впливом на валютні курси, внутрішній споживчий попит, фінансову стабільність. Надмірне зростання інвестицій може призвести до формування «мильних бульбашок» на ринках країн, що розвиваються, та викликати нову кризу.
Тому МВФ вивчає можливості попередження системних ризиків у фінансовому секторі і полегшення наслідків кризи для платників податків. У тому числі розглядаються такі варіанти, як введення додаткових податків для фінансового сектору, створення спеціальних фондів тощо.

НБУ по-новому визначатиме надійність банків
Національний банк розробив методику, за якою класифікуватимуться банки для рефінансування. Найбільш надійними банками (клас А) пропонується вважати державні, рекапіталізовані НБУ та ті, які показують позитивні результати діяльності. Їхній регулятивний капітал повинен складати не менше 600 млн. грн., частка негативних активів та простроченої заборгованості має не перевищувати 10% портфеля, а зобов’язання по цінних паперах – 50% статутного капіталу. До класу Б запропоновано віднести стабільні банки з капіталом більше 600 млн. грн., які порушували за останній звітний місяць нормативи миттєвої і поточної ліквідності, при цьому частка негативних активів і заборгованості за кредитами не повинна перевищувати 15%. Банкам цих двох категорій НБУ планує видавати позики на строк до 5 років як єдиноразово, так і у формі кредитної лінії.
Банками категорії В вважатимуться стабільні банки, що порушували нормативи ліквідності та обов'язкового резервування, обсяг негативних позик і проблемної заборгованості яких не перевищує 20%. Такі кредитні установи Нацбанк готовий рефінансувати на 3 роки. Всі інші банки будуть віднесені до категорії Г і зможуть отримати стабілізаційні кредити строком на 1 рік. При видачі рефінансування НБУ встановлюватиме обмеження у діяльності банку, зокрема шляхом призначення куратора і встановлення додаткових вимог. Процентна ставка по таких позиках визначатиметься виходячи з облікової ставки НБУ.