Аналітичні матеріали Грошово-кредитний ринок Ринок цінних паперів Страховий ринок та небанківські фінансові установи Стандарти діяльності та управління Державне регулювання та нагляд Порадник для інвесторів та споживачів фінансових послуг Автореферати та книги Інформаційний довідник словник термінів і виразів Гроші, платіжні системи та банки Кредит, лізинг, факторинг та іпотека Страховий бізнес Цінні папери та управління активами Ф'ючерси, форварди та опціони Біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори Рейтингові агентства, кредитні бюро та колекторські компанії Ризик-менеджмент фінансових установ Фінансовий маркетинг та інновації Міжнародні стандарти професійної діяльності Міжнародні фінансові організації Останній номер Архів публікацій Умови передплати Умови публікації регулярної звітності та іншої обов'язкової інформації				Події за травень 2010 року на головну ПДВ-облігації для платників податків та інвесторів Як відомо, Уряд для погашення своєї заборгованості перед платниками ПДВ планує здійснити випуск спеціальних державних облігацій – ПДВ-ОВДП. Банки вже називають скупку ПДВ-ОВДП найбільш привабливою фінансовою операцією у 2010 році. І зрозуміло, чому. Вони очікують, що підприємства стануть продавати ці облігації з великими знижками. Експерти не виключають, що такі папери будуть скуповувати за 50% від номіналу. Поки що всі параметри емісії ПДВ-облігацій залишаються невідомими. Відомо лише, що вони матимуть строк обігу п'ять років і можуть бути випущені на суму до 20 мільярдів гривень. Експерти вважають, що банківська система не здатна буде "проковтнути" такий обсяг. Основними кінцевими покупцями ПДВ-облігацій повинні стати нерезиденти. На даний момент загальний обсяг ОВДП у портфелях банків складає 25 мільярдів гривень. При цьому, якщо викинути з цього обсягу державні банки, то стане ясно, що реальний ринок ОВДП навіть менше, ніж той обсяг, який пропонується через ПДВ-облігації. За експертними оцінками більше 50% ПДВ-облігацій залишиться в банківських структурах, 5-10% - у нерезидентів, решта - в небанківських організаціях і самих підприємствах. Головне питання, яке зараз хвилює фінансистів: хто "відірве" велику частину ринку ПДВ-ОВДП. Щодо цього існує дві думки. Перша: перевагу отримають банки, через які будуть розміщуватися папери. Друга: банки, в яких ці підприємства обслуговуються. За підрахунками учасників ринку, при дисконті 25% і купоні 10% перший покупець отримуватиме близько 24,5% ефективної прибутковості. При дисконті 20%, вона складе близько 21,25%. Тільки після цього настане черга нерезидентів, ІСІ та окремих громадян, яким боргові зобов'язання будуть продані з дисконтом 15%. У підсумку, вони зможуть отримати 18,25% дохідності від володіння ПДВ-облігаціями. Кризові уроки для інвесторів emerging markets За останні роки інвестори зазнали величезних збитків по своїх інвестиціях у ринки, що розвиваються. Експерти американського видання Washіngton Post пропонують згадати вічну істину й повчитися на своїх помилках. Отже, п'ять уроків, які можна винести із краху emergіng markets. 1. Тепер ми знаємо, що означаєь поняття "волатильний". Такий показник, як волатильність, хвилює небагатьох в умовах коливань ринку цінних паперів. У 2009 р. волатильність на ринках, що розвиваються, перейшла звичні межі й торкнулася навіть інвестицій типу муніципальних облігацій. За останні 15 років індекс ринків, що розвиваються, MSCІ в середньому в 1,6 разів перевищив за рівнем волатильності індекс S & P 500. 2. Все тісно пов'язане. Інвестори не врахували серйозного фактора – за останні 20 років розвиток світової економіки визначали дві країни – США і Китай. В однієї була величезна потреба в споживанні, в іншої – величезна потреба у виробництві. Цей "двигун зростання" призвів до буму споживання, що став основою процвітання багатих ресурсами країн, таких як Росія й Бразилія. Тому криза споживання в США зруйнувала всю систему. Аналітики вважають, що економіки, які розвиваються, перестануть залежати від розвинених країн дуже нескоро. 3. Спекулянти створювали короткострокові прибутки. Визначити, вплив хедж-фондів і спекулятивних інвесторів на тенденції підвищення на ринках, що розвиваються, складно. Але однозначно те, що як тільки ринок "затрясло", першими вийшли з нього спекулятивні інвестори. Більша частина грошей, що були на emergіng markets – інвестиції з-за кордону. Як тільки настала криза, гроші почали повертатися додому. 4. Треба скласти чіткий, з часовою перспективою план інвестицій і вирішити, скільки ви готові вкласти в ринки, що розвиваються. Якщо будь-яка частина вашого інвестиційного пакета показує кращі результати, ніж пакет у цілому, доведеться періодично скорочувати ці активи. Це називається перебалансування. 5. Тримайтеся! Якщо у вас є чіткий план інвестицій, вам не доведеться виводити свої гроші з ринку при несприятливих обставинах. Відповідно, якщо немає потреби виводити гроші зараз, то можна дати їм час повернути прибуток. Зовсім не обов'язково фіксувати збитки. Рейтингові агентства посприяли фінансовій кризі Спеціальна комісія з розслідувань сенату США з'ясувала, що два із провідних рейтингових агентств світу – Moody's та Standard & Poor's (S&P) – перебували під впливом інвестиційних банкірів, які платили експертам щедрі комісійні. Так, агентства ігнорували ознаки шахрайства у сфері кредитів, які сприяли створенню ситуації, що переросла у фінансову кризу. Комісія американського сенату виявила, що Moody's й S&P не мали адекватних моделей оцінки різних структурованих деривативів, а також були залежні від своїх клієнтів – інвестиційних банків, які в переважній більшості випадків оплачували виставляння рейтингів тому або іншому фінансовому інструменту. Незважаючи на безліч факторів, що свідчать про швидкий колапс на іпотечному ринку, агентства найчастіше тримали рейтинги відповідних паперів на стабільно високому рівні. Лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман заявив про корумпованість Moody's й Standard & Poor's у своєму блозі на сайті The New York Tіmes. За його словами, рейтингові агентства спочатку були дослідниками ринку, що продають оцінки корпоративного боргу клієнтам, які намагалися викупити цю заборгованість. Однак згодом вони перетворилися в компанії, які наймаються продавцями боргу, щоб одержати схвалення у вигляді рейтингу AAA. Цей рейтинг став центральною ланкою фінансової системи, тому що інституціональним інвесторам, включаючи пенсійні фонди, облігації без високого рейтингу не потрібні. За словами Кругмана, в цих умовах фірми з Уолл-Стріт, що продають боргові цінні папери, вибирали ті агентства, які давали схвалення. Нобелівський лауреат відзначає, що через корупційну практику рейтингових агентств фінансова система брала на себе зайві ризики. Тому він пропонує карати рейтингові агентства через суд. Ринкам капіталу загрожує потрясіння На думку фахівців агентства Bloomberg, ринкам капіталу, імовірно, загрожує найбільш масштабне потрясіння за останні сто років, оскільки уряди країн світу, зокрема єврозони, не в змозі вирішити проблеми державного боргу й бюджетного дефіциту. Рішення Євросоюзу й Міжнародного валютного фонду (МВФ) про виділення Греції 110 млрд євро не повернуло інвесторам впевненості у стабільності ринків, навпаки, відтік капіталу з ринку держоблігацій країн Європи з високим рівнем державного боргу продовжився, кредитні дефолтні свопи по облігаціях Греції, Іспанії, Португалії та Італії знову подорожчали, а курс євро обвалився до мінімуму з квітня 2009 року. Євросоюзу доведеться вживати додаткових заходів, щоб запобігти подальшому обвалу на ринках, і єдине, що зараз можна зробити, - звернутися до Європейського центрального банку (ЄЦБ) із проханням про вливання коштів у держоблігації проблемних країн, включаючи Грецію. Найімовірніше, ЦБ Єврозони буде скуповувати боргові папери на вторинному ринку. Аналітики вважають, що купівля держоблігацій буде для ЄЦБ рівносильна використанню ядерної зброї: вона залишить пляму на політичній репутації ЄЦБ і погіршить співвідношення його активів і зобов'язань. Проте, схоже, що зараз це останній шанс Європи, оскільки лише ЄЦБ може надрукувати достатню кількість євро, щоб урятувати всю систему. Як варіант, уряди європейських країн можуть також змусити інвесторів на внутрішньому ринку скупити держоблігації, або просто дочекатися, поки ситуація сама собою не покращиться, іронізують аналітики. У Великій Британії заборонили використовувати євро Купюри вартістю в 500 євро заборонені до використання у Великій Британії. Влада країни прийшла до висновку, що більшість таких банкнот фальшиві або використовуються в основному злочинцями. Як вважають в Агентстві по боротьбі з організованою злочинністю (Serіous Organіsed Crіme Agency, SOCA) Великої Британії, у даний момент "не існує переконливих доказів законного використання" банкнот у 500 євро. За деякими оцінками, дев'ять із десяти таких купюр підробляються. У кримінальному світі купюри в 500 євро одержали прізвисько "Бен Ладен": усі знають, як повинні виглядати ці грошові знаки, знають, що вони є в обігу, однак їх ніхто не бачив.

© 2003-2010  Українське агентство фінансового розвитку	Дизайн та розробка порталу студія web-дизайну "Золота рибка"