Верховна Рада має намір передати від Національного банку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб право вводити тимчасову адміністрацію в неплатоспроможних банках і ліквідовувати їх. Про це йдеться у законопроекті №9342 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який ухвалено у першому читанні. Проект закону передбачає введення понять «проблемного» банку (зниження розміру регулятивного капіталу на 10% і більше протягом місяця, несплата за зобов’язаннями перед вкладниками і кредиторами, термін яких настав 5 робочих днів тому і більше) та «неплатоспроможного» банку (зниження регуляторного капіталу на третину від норми, невиконання своїх зобов’язань протягом 10 днів і більше). «Проблемний» банк, який не може привести свою діяльність у відповідність до вимог НБУ, визнається «неплатоспроможним».

Законопроект припускає, що НБУ приймає рішення про віднесення банків в розряд «проблемних» або «неплатоспроможних», здійснює посилений нагляд за діяльністю «проблемних банків», а Фонд гарантування вкладів отримує повноваження вводити тимчасову адміністрацію в «неплатоспроможних» банках і ліквідовувати їх або продавати інвесторам для відновлення платоспроможності.

Передбачається, що Фонд також отримає повноваження створювати на основі «неплатоспроможного» банку перехідний банк (для подальшого продажу інвесторові), на який переписуються ліквідні активи материнського банку (який потім ліквідується).

Також регламентується діяльність Фонду, повноваження та обов’язки керівництва. Стратегічне керівництво Фондом здійснює адміністративна рада (2 представника Уряду, 2 представника НБУ і директор-розпорядник як безпосередній глава Фонду. При цьому директор-розпорядник не може очолювати адміністративну раду), оперативне керівництво Фонду – виконавча дирекція з 5 чоловік на чолі з директором-розпорядником.

Адміністративна рада призначає і звільняє директора-розпорядника і за поданням – членів виконавчої дирекції. Термін повноважень директора-розпорядника – 5 років, він може бути переобраний максимум на один термін.

У пояснювальній записці до проекту закону відзначається, що дані зміни приводять національне законодавство у відповідність з положеннями директив Європейського Союзу, а також надають Фонду повноваження щодо оптимізації своїх витрат і забезпечення більш високого рівня захищеності інтересів кредиторів і вкладників банків.

Указом Президента України №1070/20111 від 23 листопада 2011 року затверджено «Положенні про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Цим документом визнано, що Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, який підпорядкований главі держави та підзвітний Верховній Раді України. При цьому повноваження Нацкомфінпослуг значно розширено. Зокрема, комісія отримала право затверджувати порядок реєстрації договорів перестрахування, визначає критерії і нормативи ліквідності, капіталу, платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій якості, систем управління та управлінського персоналу, контролює дотримання правил надання фінансових послуг, а також інші показники і вимоги, що обмежують ризики, пов’язані з проведенням операцій з фінансовими активами.

Крім того, на Нацкомфінпослуг покладаються функції встановлювати порядок узгодження придбання або збільшення істотної участі у фінансовій установі, призначати довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні, у разі виявлення факту придбання особою істотної участі у фінансовій установі або збільшення особою свого істотної участі без отримання письмового узгодження.

Для забезпечення виконання покладених завдань і функцій Нацкомфінпослуг отримала право призначати один раз у рік проведення за рахунок страховика додаткової обов’язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора.

Нацкомфінпослуг як колегіальний орган утворюється у складі голови і шести членів, які призначаються на посади і звільняються з посади Президентом України шляхом видання відповідного указу.

Термін повноважень голови та членів комісії становить шість років. Одна і та ж особа не може бути головою і/або членом Нацкомфінпослуг більше двох термінів поспіль.

Нацкомфінпослуг набуває повноважень з моменту призначення більше половини загального кількісного складу.

Гранична чисельність працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг , складає 293 штатних одиниць.

Більшість експертів серед причин фінансової кризи називають структурні перекоси світової економіки, безконтрольний продаж фінансових деривативів та безвідповідальність банкірів. Однак мало хто при цьому озвучує основну причину , яка поєднує в собі все перераховане вище – діяльність транснаціональних корпорацій, що призвела до глобальних перекосів в світовій економіці. І в цьому немає нічого дивного – недостатня мобільність та гнучкість монополій знижує ефективність самої економіки і підвищує її уразливість. Замість розробки нових технологій і розвитку інновацій корпорації воліють скуповувати перспективні компанії на стадії стартапів.

У ряді сегментів економіки олігархічні позиції монополій є настільки міцними, що дозволяють впливати на грошово-кредитну політику держави. Це добре помітно по структурі банків-ського сектора США, де на частку п’яти найбільших банківських конгломератів припадає половина активів американської банківської системи. У подібній ситуації ФРС просто змушена підлаштовуватися під них, тому що вони too-big-to-fail («занадто великі, щоб впасти»).

Схожу картину можна спостерігати в фінансово-інвестиційному секторі, фармацевтиці, автомобілебудуванні, енергетиці, виробництві товарів для населення. До санкцій проти монополій у цих галузях в останні роки справа доходила лише за фактом явного корпоративного шахрайства.

Ситуація в Євросоюзі виглядає дещо краще, але не набагато. У любленою «фішкою» антимонопольних органів по обидві сторони Атлантики є збільшення розміру штрафних санкцій, які корпорації, як і раніше, закладають собі в бюджет і при необхідності сплачують. Що стосується більш ефективних методів боротьби з порушниками, такими як примусовий поділ компанії або заборона на діяльність у сфері, де були допущені порушення, то застосувати їх немає ніякої можливості.

Виною тому лобізм. Монополії тісно працюють з урядовцями і законодавцями, контролюючи і регулюючи законодавчий процес. Витрати на лобізм безперервно ростуть, причому найбільш значне їх зростання спостерігається в найбільш монополізованих сферах економіки.

Американська держава не вживає сьогодні ефективних заходів з контролю олігополістичних корпоративних кланів з однієї простої причини – останні самі вже сьогодні «танцюють дівчину», підлаштовують під себе законодавство і регулюючі норми, призначають державних чиновників. У тому числі і самого високого рангу.

Кабінет Міністрів України своєю постановою №1223 від 30.11.2011 р. вніс зміни в Порядок подання фінансової звітності.

У відповідності до змін фінансова і консолідована фінансова звітність складаються або за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або за міжнародними стандартами фінансової звітності. В обох випадках – у відповідності з законом.

Для низки юридичних осіб передбачена фінансова звітність і консолідована фінансова звітність тільки за міжнародними стандартами фінансової звітності. Починаючи вже з 1 січня 2012 року це правило буде діяти для публічних АТ, банків і страховиків.

Міжнародні стандарти у фінансовій звітності будуть також обов’язковими й для компаній, які здійснюють господарську діяльність у сфері надання фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (з 1 січня 2013 року) та підприємств, які здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансових послуг і страхування (з 1 січня 2014 року).

Порядок подання звітності доповнено нормою про те, що підприємства, які складають консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, відправляють листом інформацію про це органам статистики.

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (стосовно гуманізації відповідальності за правопорушення в сфері господарської діяльності)».

Закон замінює кримінальну відповідальність за окремі види злочинів у господарській та економічній сфері на адміністративну. Зокрема, із Кримінального кодексу вилучаються статті 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234, 235. При цьому Кодекс про адміністративні правопорушення доповнюється новими статтями, за вчинення злочинів за якими передбачалася кримінальна відповідальність. Закон припускає, що штраф може бути замінено судом на інше покарання лише у разі його несплати в строк, встановлений судовим рішенням. Також гуманізовано відповідальність за вчинення злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу 364-1, 365-1, 365-2. Разом з тим, збереглася норма, що передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень.

Законом змінюється також порядок застосування такого запобіжного заходу як застава. Застава полягає у внесенні коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, чого досі не було передбачено.

На розгляді профільного комітету парламенту знаходиться законопроект №9476 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо впровадження електронних грошей та запобігання створення фінансових пірамід». Документ вперше в історії вітчизняного законодавства описує, що є фінансовою пірамідою, і передбачає відповідальність за ведення відповідної діяльності.

Разом з тим, МММ-2011 кардинально відрізняється від колишнього творіння Сергія Мавроді. Нова піраміда заснована на електронних грошах, які вперше вводяться в законодавство обговорюваним законопроектом. При цьому МММ-2011 ніде юридично не зареєстрована (як і личить електронній піраміді), а також, за заявами організатора, кошти вкладників не переходять у його власність, а зберігаються на їх власних рахунках або рахунках посередників – так званих «тисячників», «мільйонників» тощо. До речі, рахунки – також анонімні, електронні. І, мабуть, найголовніше те, що Мавроді відкрито попереджає, що МММ2011 – фінансова піраміда з усіма наслідками для вкладника наслідками.

Таким чином, МММ-2011 обходить практично всі пункти нового законопроекту . Наприклад, Сергій Мавроді заявляє про створення піраміди, проте відкрито закликає не робити вклади, більш того – офіційно кошти вкладників не будуть йому доступні. Електронна піраміда не відноситься ні до банківської структури, ні до фінансовій установі, ні до учаснику фондового ринку . Невідома, чи потрапляє МММ-2011 під категорію якого-небудь шахрайства, а його розміри практично неможливо юридично довести. Законопроект №9476 своєю появою зобов’язаний новому творінню Сергію Мавроді – МММ-2011. В нинішньому вигляді законопроект здатний стати ефективним інструментом у боротьбі з класичними фінансовими пірамідами начебто МММ зразка 1994 року, але безсилий відносно електронних пірамід.

Про те, що законопроект не доопрацьований, відмічають багато експертів. Під дію документа автоматично підпадає діяльність кредитних спілок, які володіють багатьма з передбачених у законопроекті ознак фінансових пірамід. А, приміром, якщо керуватися положеннями закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», то дії певної низки банків в період фінансової кризи 2008 року, а також в наступний стабілізаційний період необхідно розглядати як «умисне спрямовані на створення фінансових пірамід». Так, мова йде про рекламу депозитних програм банків, що мають невиплачені заборгованості. Правда, в цих випадках таке розуміння, судячи з усього, недалекі від істини.

До ознак фінансових пірамід аналітики пропонують віднести рівень прибутковості, який значно перевищує середньоринковий. Ця ознака, звичайно, значною мірою умовна. Однак дохід від вкладу в розмірі, скажімо, 25% річних заслуговує на увагу правоохоронних органів на предмет джерела його виплати. Крім того, необхідно встановити правило, за яким право вкладника на повернення фінансового активу або отримання доходу за нього здійснюється не з чистого доходу, а за рахунок залучених фінансових активів.

Логічно було б передбачити відповідальність не тільки для творців фінансової піраміди, але і для осіб, які займаються участю в її розвитку, популяризацією і залученням до її діяльність вкладників. Для ефективності боротьби з цим явищем було б доцільно не обмежуватися лише внесенням змін у закон і Кримінальний кодекс. Серед іншого має сенс внести зміни в законодавство про рекламу з метою недопущення популяризації фінансових пірамід серед населення. При цьому, неможливо передбачити всі можливі варіанти фінансових махінацій, які підпадають під визначення пірамід. А ось право державних регуляторів розширювати або звужувати зміст даного терміну підзаконними актами цілком може призвести до порушення прав та інтересів як сумлінних підприємців, так і громадян.